MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Бійці спецпідрозділу Державної пенітенціарної служби знову масово калічать в’язнів

06.07.2011   
Андрій Діденко
Як стало відомо з неперевірених, але різних джерел, вчора, 5 липня 2011 року в пообідню годину, бійці спеціального підрозділу Державної пенітенціарної служби вчинили чергове масове побиття засуджених, цього разу 89-колонії м. Дніпропетровська.

Як стало відомо з неперевірених, але різних джерел, вчора, 5 липня 201року в пообідню годину, бійці спеціального підрозділу Державної пенітенціарної служби вчинили чергове масове побиття засуджених, цього разу 89-колонії міста Дніпропетровська.

Тільки нещодавно ми повідомляли про застосування бійців спецпідрозділу Державної пенітенціарної служби в матеріалах: «Масове побиття в Сімферопольскому СІЗО», а також «Озброєнні автоматами люди в масках в Сімферопольському СІЗО», де розповідали про застосування бійців спецпризначення Державної пенітенціарної служби під час проведення обшуків ув’язнених Сімферопольського СІЗО, а саме залякування людей і масове побиття.

Про незаконність існування цього підрозділу, що застосовується для жорстокої нелюдської розправи над в’язнями ми зазначали в своїх річних звітах громадських організацій, останній за 2009–2010 роки в розділі «Права в’язнів».

Про незаконність існування даного підрозділу висловлювалися науковці, наприклад, у своїй публікації «Існування та дія спецпідрозділів та груп швидкого реагування розкриття злочинів» к. ю. н. Ірина Яковець розповідає про функціонування спецпідрозділу, який був сформований для антитерористичних цілей, але напрям діяльності даної структури направлений на виконання інших засад, що не мають стосунку до тероризму і масовиї заворушень. «А запобігання таке здійснює спеціальний антитерористичний підрозділ, положення про який було затверджено наказом Департаменту від 10.10.2005 р. № 167 (зареєстровано у Мін’юсті України 16.02.2006 за № 138/12012). Все ніби добре, але пункт 3.5 цього наказу серед функцій антитерористичного підрозділу передбачав проведення оглядів і обшуків засуджених та осіб, узятих під варту, їх речей, оглядів інших осіб та їх речей, транспортних засобів, які знаходяться на територіях установ кримінально-виконавчої системи, підприємств установ виконання покарань і на прилеглих до них територіях, а також вилучення заборонених речей і документів. Саме це і стало на практиці основною роботою даного антитерористичного підрозділу.

У теперішній час рішення про державну реєстрацію зазначеного наказу було скасовано на підставі Висновку Міністерства юстиції № 15/88 від 24.12.2007 р., його виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів 14.01.2008 р. Натомість, практика свідчить, що скасування державної реєстрації акту про підрозділи спеціального призначення аж ніяк не свідчить про розформування останніх, принаймні, саме це вбачається з офіційних заяв керівництва Департаменту».

Разом з тим нагадаємо про рішення Європейського суду з прав людини по справі «Давидов та інші проти України», в якому Суд визнав порушення Україною статті 3 Європейської Конвенції щодо масового побиття засуджених в Із’яслівській виправній колонії № 58 у 2001–2002 роках.

Подібного ґатунку справа «Карабета проти України» знаходиться на комунікації Суду з Урядом України.

Але не зважаючи на рішучі висновки Європейського Суду, щодо неприпустимості застосування військових формувань для залякування й побиття в’язнів, ми спостерігаємо практику поширення залучення зазначеного військового підрозділу для обшуків в установах виконання покарань і СІЗО з метою залякування засуджених і незаконного насильства.

Справа в тому, що в зв’язку з латентним характером даного складу злочину, тобто масового побиття людей, про що свідчить закритість системи і неможливість отримати підтвердження або спростування інформації про залякування засуджених, випадки незаконного насильства, окрім офіційної версії Державної пенітенціарної служби, відсутності ефективного розслідування з боку прокуратури подібних справ, про що також неодноразово констатовано в рішеннях Європейського суду, викликає занепокоєння повідомлення про все частіші випадки застосування спецпідрозділів в установах, підпорядкованих Державній пенітенціарній службі.

Як нам стало відомо, 05.07.11 р. бійці спецпідрозділу Державної пенітенціарної служби були застосовані під час масового побиття і залякування засуджених 89-ї колонії міста Дніпропетровська.

Побиттю сприяв, а можливо й брав ньому активну участь, також персонал установи, а саме:

1. майор Державної пенітенціарної служби (ДПС) Легкобик Валентин Валентинович, відповідальний за дільницю, в якій розташовані камери довічно ув’язнених, дільниця посиленого контролю, приміщення камерного типу і дисциплінарний ізолятор.

2. лейтенант ДПС Хоменко Андрій Леонідович, співробітник внутрішньої безпеки установи;

3. Насевич Олександр Миколайович начальник відділення;

4. Підполковник ДПС Мартинов Ігор Генадієвич, тимчасово виконуючий обов’язки начальника установи.

Були жорстоко побиті засуджені:

1. Калугін Юрій Іванович, що відбуває довічне ув’язнення;

2. Дзесів Олександр Вікторович;

3. Урцов Григорій Григорієвич;

4. Тимошенко Сергій Олександрович;

5. Погорелов Анатолій Іванович;

6. Дуднік Михайло Едуардович;

7. Бондаренко Роман Володимирович;

8. Ісаков Олександр Євгенієвич;

9. Костецький Андрій Михайлович;

10. Кутляєв Вадим Іванович;

11. Рижих Олександр Володимирович;

12. Мушинський В’ячеслав Іванович;

13. Гераськін Олександр Валерієвич;

14. Стоян Володимир Євгенієвич;

15. Романенко Дмитро Олегович.

Ми спробували дізнатись про цю подію в керівному апараті Державної пенітенціарної служби. За телефоном (044) 461-86-00, вдалося додзвонитися до приймальні ДПС. Представившись Андрієм Миколайовичем Великим, людина з приймальні повідомила, що особисто йому нічого не відомо про побиття в’язнів і порадив подзвонити за телефоном (044) 207-03-75. Дзвонимо за вказаним телефоном, на дроті чоловік представився юрисконсультом Миргородським Миколою Миколайовичем, який зазначив, що в центральному апараті Державної пенітенціарної служби нічого не відомо про події в 89-й колонії міста Дніпропетровська. Всі телефони Державної пенітенціарної служби в Дніпропетровській області чомусь не відповідали, або звучали короткі гудки.

В прокуратуру Дніпропетровської області також додзвонитися не вдалося з тієї ж причини (жоден телефон не відповідав).

Зателефонували до приймальні Генеральної прокуратури України – людина, представившись Надією Микитівною Зариленко, повідомила, що з цього питання варто дзвонити за телефоном (044) 280-08-84, який, до речі, також залишився не досяжним. В прокуратуру Дніпропетровської області додзвонитися, на жаль, не вдалося.

Аби підтвердити, або спростувати зазначену інформацію про чергове масове побиття засуджених 89-ї виправної колонії міста Дніпропетровська, особисто я готовий разом з прокурорською перевіркою виїхати на місце події.

Координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко

 Поділитися