MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Зізнання «по-харківськи». Європейський Суд зафіксував ще один випадок катування у міліцейському відділку на Харківщині та призначив компенсацію

23.07.2015   
Яра Скрипник
Сьогодні, 23 липня 2015 року, Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «Серіков проти України».Суд знайшов порушення Конвенції як стосовно факту катування, так і неспроможності держави провести ефективне розслідування за заявами родини Серікових.

Сьогодні, 23 липня 2015 року, Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «Серіков проти України», інтереси заявника у якій представляв адвокат Андрій Крістенко. Справу було підтримано Фондом стратегічних справ Харківської правозахисної групи.

Історія, яка стала основою для звернення до Європейського суду з прав людини водночас буденна та жахлива. У травні 2008 року молодого парубка Сергія Серікова на одній з вулиць міста Харкова було затримано правоохоронцями Г. та Б. При обшуці міліціонери знайшли у заявника пакет з наркотичною речовиною.

Замість того, щоб як вимагає Кримінально-процесуальний кодекс України, викликати адвоката для пана Серікова та провести всі необхідні процесуальні кроки, міліціонери вирішили піти більш «легким» шляхом – силоміць доставили заявника до приміщення Харківського міського управління МВД та почали «вибивати» з нього зізнання. За словами Сергія, працівники міліції погрожували йому зґвалтуванням неприроднім шляхом, били по голові та всьому тілу, робили вигляд, що ось-ось застосують до нього табельну зброю. Особливо заявник запам’ятав так зване «палестинське підвішування» - його руки були закуті в наручники за спиною, і у такому безпорадному стані міліціонери піднімали його на висоту 1-1.5 метрів – та скидували на підлогу обличчям долілиць. Катування тривало декілька годин, його інтенсивність була такою, що пан Серіков декілька разів втрачав свідомість, його приводили до тями і знову продовжували знущання.

Як наслідок перенесених катувань, заявник змушений був зізнатися у вчиненні всіх інкримінованих йому злочинів. Міліціонери взяли у нього два пояснення – одне про те, що він дійсно мав при собі наркотики, а друге – про відсутність претензій до співробітників міліції.

У той час, коли її сина катували, мати Сергія не могла знайти собі місця, розшукуючи сина у всіх лікарнях міста та райвідділах міліції. Коли ж нарешті жінка знайшла його, то була шокована – хлопець був весь у синяках, підборіддя розпухло, на руках виднілися сліди від наручників. Викликана у приміщення Харківського міського управління МВД бригада швидкої допомоги після спілкування з міліціонерами «дивом» не побачила жодних пошкоджень на тілі Сергія. Натомість, обстеження, яке провели судово-медичні експерти декілька годинами пізніше, виявило наявність забою голови, синці на тілі та на зап’ястях.

Розслідування скарг родини Серікових на жорстоке поводження, нажаль, не увінчались успіхом – міська прокуратура прийшла до висновку, що міліціонери лише застосували до заявника наручники, і це не виходило за межі прийнятних дій, які перераховані у Законі України «Про міліцію». Заяви про катування, на думку слідчих прокуратури, не підтверджувалися жодними об’єктивними даними. Заявник оскаржив це рішення, справа декілька разів «ходила» на додаткову перевірку, справу відкривали, і одразу закривали, але результат був той самий – ознак злочину у діях правоохоронців не було виявлено.

Не знайшовши захисту своїх прав у місцевих судах, родина Серікових звернулася за допомогою до Центру стратегічного захисту Харківської групи, і у 2009 році скарга була надіслана до Страсбургу. Результат був доволі передбачуваний – Суд знайшов порушення Європейської Конвенції як стосовно факту катування пана Серікова міліціонерами, так і неспроможності держави провести ефективне розслідування за заявами родини Серікових.

Який фінал у цієї історії? Поки відкритий. Заявник отримає 8 тисяч євро у якості компенсації моральної шкоди, Україна – ще одне рішення про порушення нею зобов’язань захисту від катувань та жорстокого поводження. А чи зрозуміють вказівку ЄСПЛ на те, що все ж таки «щось не те у датському королівстві» харківські міліціонери – подивимось.

 Поділитися