MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Україна – не Сінгапур

24.03.2015   
Володимир Яворський
Я просто нагадаю досить відомі факти, що стосуються прав людини, і які пояснюють ціну «Сінгапурському диву», яку заплатили тисячі людей.
Як мені «подобається», коли досить відомі люди, навіть журналісти, хвалять Лі Куан Ю (Lee Kuan Yew) та «Сінгапурське диво», а певні навіть кажуть, що це шлях України. Я просто нагадаю досить відомі факти, що стосуються прав людини, і які пояснюють ціну цьому диву, яку заплатили тисячі людей. Сінгапур є країною-лідером у світі за кількістю виконаних смертних вироків. За певні злочини передбачено виключно одне покарання – смертна кара. Міністерство безпеки може без висунення обвинувачення тримати під вартою будь-кого, хто, на їхню думку, загрожує державній безпеці. Відомі випадки, коли людей тримали понад 30 років у в’язниці без висунення обвинувачення. Сінгапур – це фактично однопартійна країна, бо одна партія домінує в політичному житті з 1959 року (хоча ця тенденція останніми десятиліттями таки зменшується). Я вже не кажу про кількість зниклих/покараних політичних опонентів. У Сінгапурі практично немає свободи слова (150 країна у Всесвітньому індексі свободи слова, що складається «Репортерами без кордонів»), журналістів не б’ють, але можуть засудити до астрономічних штрафів, тому критика уряду місцевими ЗМІ не дуже «популярна». У Сінгапурі широко застосовуються тілесні покарання – побиття палицями. За понад 60 злочинів передбачено саме така кара. Навіть роботодавець має право бити працівників за певні правопорушення на робочому місці. 25 % населення Сінгапуру – це нелегальні мігранти, що не мають ніяких прав, при цьому, якщо їх затримає поліція – їм загрожують тілесні покарання. Саме нелегальні мігранти працюють понад 10 годин на добу на всіх видах важкої праці. Провести демонстрацію в Сінгапурі можливо лише з дозволу поліції… Отже, я веду загалом до того, що багато економічних рішень у Сінгапурі побудовані на нехтуванні приватних інтересів заради «добробуту держави». Можна довго сперечатися, але я переконаний, що українці не готові віддати всі наявні свободи задля збудованого за такими принципами економічного благополуччя країни, бо їх цікавить перш за все власний добробут. Українці є індивідуалістами, як, зрештою, усі європейці.
 Поділитися