MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

«Закляті друзі, нацизм і комунізм у розпалюванні другої світової війни»

29.08.2014   
Андрій Діденко
Підписання в Москві 23 серпня 1939 року договору про ненапад між нацистською Німеччиною та СРСР відкрило шлях до початку Другої світової війни, на початковому етапі якої обидва тоталітарні режими виступали союзниками. (Круглий стіл і презентація книжок у Києві, 28.08.2014.)

Так склалося, що саме в день фактичного введення російських військ на територію Східної України, тобто озброєної агресії з боку Російської Федерації, 28 серпня 2014 року, в приміщенні інформаційного агентства «Укрінформ» відбувся круглий стіл, організований Українським інститутом національної пам’яті до 75- річниці пакту Ріббентропа–Молотова.

На заході з доповіддю про актуальність піднятого питання злочинів гітлерівського та радянського режимів в контексті теперішніх реалій і подій війни виступили: віце-прем’єр-міністр України Олександр Сич, голова Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. В. Стуса Степан Кубів, директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, доктор історичних наук, професор Київського національного університету ім. Тараса Шавченка Іван Патриляк, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров та інші.

Історики та правники за результатами круглого столу «Закляті друзі. Нацизм і комунізм у розпалюванні ІІ світової війни» ухвалили резолюцію, у якій підтвердили, що підписання в Москві 23 серпня 1939 року договору про ненапад між нацистською Німеччиною та СРСР відкрило шлях до початку Другої світової війни, на початковому етапі якої обидва тоталітарні режими виступали союзниками.

«В Україні почався суд над Комуністичною партією, яку звинувачують в участі та підтримці терористичного руху на сході країни. Але теперішня злочинна антиукраїнська діяльність комуністів є логічним продовження їх боротьби проти української незалежності протягом минулих десятиліть. Я сподіваюся, найближчі вибори будуть першими в незалежній Україні без Комуністичної партії у виборчих бюлетенях. І це означатиме, що Україна таки справді стає незалежною», – сказав Володимир В’ятрович.

Професор Іван Патриляк зазначив: «Загалом у самому факті підписання договору між Німеччиною та СРСР про ненапад не було нічого надто неординарного чи протиправного, якби разом із договором не було укладено таємний додатковий протокол. Документ передбачав розмежування сфер впливу сторін у Східній та Центральній Європі, грубо порушуючи суверенітет і територіальну цілісність цілої низки незалежних держав». Радянська сфера впливу охоплювала Естонію, Латвію, Фінляндію, Бессарабію та східну частину польської держави (на схід від річок Нарев, Вісла, Сян). На радянському боці, окрім українських і білоруських етнічних земель, опинилися Люблінське та частина Варшавського воєводств, заселених головним чином поляками. Іван Патриляк спростував тезу радянських і російських вчених та пропагандистів, які вперто доводили/доводять, що СРСР був лише жертвою в роки Другої світової війни, але не мав жодного стосунку до її провокування.

Євген Захаров розповів про юридичну складову, а також презентував збірку документів: «СССР–Германия. 1939–1941. Документы и материалы о советско-германских отношениях с апреля 1939 г. по июнь 1941 г.», виданий Харківською правозахисною групою (частина перша та частина друга). Ще він презентував нове видання ХПГ «Права людини у фокусі новітньої історії». В книзі зміст прав та основоположних свобод подається через опис подій новітньої історії України та світу. Книга складається з трьох частин. Перша присвячена геноциду, злочинам проти людяності, військовим злочинам, а також опису відповідних подій за нацистського та комуністичного режимів на території України та СРСР. Друга частина містить 14 глав, в кожній з яких подається зміст певного права, що захищається Європейською Конвенцією, через призму історичних подій в Радянській Україні та СРСР. Третя частина складається з перекладів документів міжнародних організацій – Ради Європи, Європейського Союзу, ОБСЄ – про злочини тоталітарних режимів, насамперед, комуністичних режимів в СРСР, Центральній та Східній Європі.

Також Є. Захаров презентував свою книжку: «Засудження злочинів комуністичного режиму СРСР». Наслідки злочинів комуністичного режиму в СРСР і, зокрема, в Україні жахливі, вони стосуються «і мертвих, і живих, і ненароджених». Окрім мільйонів загиблих від голоду та політичних репресій і ненароджених, що само по собі суттєво вплинуло на генофонд і розвиток українського народу, ці злочини боляче вдарили по тих, хто залишився живим. Вони негативно вплинули на їхню соціальну та політичну активність, посіяли страх перед владою. Історична пам’ять і психологія тих, хто вижив, були скалічені згадками про розкуркулення, масові арешти та розстріли, людоїдство під час голоду, про доноси на сусідів тощо. Ці трагічні події досі відбиваються на психології їхніх нащадків.

Учасники круглого столу звернулися до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування із пропозиціями:

1. Долучитись до співпраці із європейськими країнами щодо міжнародної правової оцінки злочинів комунізму та нацизму.

2. Сприяти активізації досліджень істориками та правниками домовленостей і співпраці між Радянським Союзом та Третім Рейхом, а також подолання міфів щодо них.

3. Забезпечити вільний доступ до архівних документів комуністичних спецслужб шляхом прийняття закону про доступ до архівних документів спецслужб колишнього СРСР.

4. Запровадити вшанування на державному рівні 23 серпня – загальноєвропейського дня пам’яті та примирення.

5. Вшанувати 1 вересня 2014 р. усіх жертв Другої світової війни з покладанням квітів до пам’ятників загиблим у 75-ту річницю початку трагедії.

 Поділитися