Опалення чи грошей виманювання?

Громадяни України в рік переплачують 12 млрд. грн. тільки при оплаті за теплопостачання в їхніх квартирах.

Про це заявляє голова правління «Громадського комітету захисту прав та свобод громадян» Микола Козирєв.

За таких обставин М. Козирєв вважає, що намір, зокрема, прем’єр-міністра України Миколи Азарова підвищити тарифи на житлово-комунальні послуги є неаргументованим.

«Зараз уряд піднімає питання про економічно обґрунтоване підвищення тарифів, але на яких підставах вони говорять про підвищення, коли ми і так переплачуємо норму?», – підкреслює правозахисник.

За словами М. Козирєва, в законодавстві України передбачено, що зростання тарифів не повинно випереджати зростання доходів населення, але ця норма не дотримується і зростання тарифів на ЖКГ весь час випереджає зростання доходів населення.

Громадський активіст закликає спочатку навести лад з існуючими тарифами, і додає, що потрібно затвердити нову методику по тарифах на теплову енергію, виходячи з критерію кліматичних умов. Тобто, якщо зима тепліша, ніж закладено в тариф, то потрібно проводити перерахунки і повертати людям те, що зайве нарахували.

Нагадаємо, напередодні Нового року, 26 грудня, «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян» подав до Луганської міської ради місцеву ініціативу, під якою поставили свої підписи більше чотирьохсот луганчан.

Суть ініціативи – впровадження в практику міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» Методики перерахунку вартості послуг з теплопостачання з урахуванням середньої температури повітря за опалювальний період.

Комітет захисту конституційних прав і свобод громадян впродовж декількох років досліджує нормативну базу, що регламентує методику тарифоутворення послуги централізованого опалення. Отримана інформація дає підстави стверджувати, що луганчани, та й всі українські споживачі переплачують за опалення декілька сотень гривень за сезон.

Про те, що тепловики використовують стару нормативну базу при розрахунку тарифів, коли зими були довші і холодніше, Микола Козирєв вже доповідав під час круглих столів на цю тему – в жовтні минулого року в Луганську і в грудні в Києві. Комітет відправив десятки запитів до міністерств і відомств, а також у місцеві органи влади, привернув експертів.

А зараз триває інформаційна кампанія з цього питання. Коли вперше була озвучена систематизована інформація, вона справила ефект вибуху бомби. Виявилося, Луганське КП «Теплокомуненерго» розраховує тариф і обсяг оплати за свої послуги, керуючись застарілими нормативами за 1967 рік.

Згідно з ними, середня температура в опалювальний сезон становить для Луганська мінус 1,6 градуса, а тривалість опалювального періоду 180 днів. В той же час в 2010 році був прийнятий новий норматив, згідно з яким середня температура в опалювальний період для Луганська становить мінус 0,4 градуса, а тривалість опалювального періоду 172 діб.

Однак «Теплокомуненерго» не враховує нові офіційні регулятори. У тому числі й норматив питомої витрати тепла на одиницю опалювальної площі.

З’ясувалося також, що навіть, якби тепловики закладали в розрахунок норматив 2010 року, то й тоді б тариф не був справедливим. Оскільки нормативна температура зовнішнього повітря в опалювальний період, на яку орієнтований розрахунок тарифу і яка затверджується за метеоспостереженнями за останні 30 років, як правило, нижче фактичної температури, адже зими зараз тепліші.

Наприклад, в опалювальний період 2010/11 року середня температура в Луганську була плюс 0,3 град.; в опалювальний період 2011/12 року – плюс 0,2 град. Це означає, що в більш теплу пору в котельнях спалюється менше газу, ніж заплановано за нормативами, а тому і теплова енергія для споживачів проводиться з меншими витратами, ніж передбачено розрахунками тарифу.

«Завдяки завищеним платежам тепловики тримають на плаву збанкрутіле господарство, покривають витоки й недостачі. Вони думають, якщо можна працювати з дірявими трубами і отримувати прибуток, то навіщо модернізувати, щось покращувати», – переконаний Микола Козирєв.