Кого цікавлять права жінок в Україні?

25 січня 2011 року була зареєстрована резолюція Парламентській Асамблея Ради Європи щодо ситуації із правами жінок в Україні.

Текст можна подивитися тут.

Документ підписали члени ПАРЕ від багатьох країн – Німеччини, Польщі, Швеції, Румунії, Греції, Швейцарії, Чехії, Австрії, Італії та інших. Цікаво, що підписантів від України під текстом резолюції нема!

Резолюцію ініціювала Віола Крамон-Таубадель, депутатка з Німеччини, яка одна з перших навесні минулого року заявила про неприпустимість висловлювань, подібних до відомого - «не жіноча справа – реформи в Україні проводити», яке проголосив Прем’єр-міністр України Микола Азаров під час офіційних заходів в Дніпропетровські 19 березня 2010 року.

В резолюції зауважується, що ситуації жінок в Україні і дотримання принципу гендерної рівності піднімає низку серйозних питань. Це й низьке представництво жінок в Верховній Раді, і повна відсутність жінок в Українському Уряді.

Викликає занепокоєння домашнє насильство і торгівля людьми, від яких в першу чергу страждають жінки, дискримінація жінок-мігранток, яка взагалі не визнається в Україні, де й досі не існує цивільного органу управління у цій сфері.

Не оминули своєю увагою автори резолюції і безглузде розпорядження про дрес-код, яке викликало багато посмішок та дискусій. Вони чітко визначили його як дискримінаційний акт.

До цієї короткої резолюції можна додати багато інших прикладів. Це й руйнування інституційного механізму забезпечення гендерної рівності в результаті грудневої адміністративної реформи і їх відсутність на рівні органів центральної виконавчої влади , і невиконання більшості положень Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», і формальний підхід до формування державних програм та планів, який відбивається, зокрема, у повному ігноруванні потреб потерпілих від на насильства в сім’ї, і нерозуміння навіть базових питань прав жінок з боку високо посадовців, й поширення гендерно-дискримінаційної та сексистської зовнішньої реклами, і посилення гендерних стереотипів, які активно тиражуються засобами масової інформації, і пенсійна реформа, яка не враховує гендерну ситуацію в Україні, і багато чого іншого.

У тексті Резолюції пропонується Парламентській Асамблеї Ради Європи прийняти рішення про ретельне вивчення та моніторинг ситуації жінок в Україні для розробки рекомендацій із врахуванням de jure та de facto ситуації гендерної рівності в Україні для того, щоб запроваджувати принципи демократії, поваги до прав людини та верховенства права, які є базовими принципами Ради Європи, про які варто згадувати і Україні. Добре, щоб ця тема була разом з іншими у центрі уваги Моніторингової групи Ради Європи, і такий моніторинг не зупинявся.

А поки можна констатувати, що ця резолюція займе гідне місце серед документів, що підтверджують дискримінацію за ознакою статі в Україні, яку не хочуть навіть помічати сьогоднішні керманичі держави.