Путінський Закон "Про іноземних агентів" знищує російські правозахисні організації

У публікації йдеться про те, що прийнятий рік тому в Російській Федерації закон "про іноземних агентів" буквально душить некомерційні організації (НКО) в Росії.

Через рік після набуття чинності закону "про іноземних агентів" результати його застосування виглядають зловісно. Більш ніж тисяча НКО піддалися перевірці та десятки з них отримали попередження. На декілька найбільш відомих правозахисних об’єднання були накладені штрафні санкції, а деякі були попросту закриті.

Так, правозахисна організація "Комітет проти тортур" (КПП) оголошена "іноземним агентом". "Іноземний агент (зарубіжний представник) - організація, що займається внутрішньополітичною діяльністю за дорученням іноземної держави; на діяльність таких іноземних агентів накладаються обмеження". Російський суд, виніс саме таке рішення на підставі звинувачень КПП в спробах змінити державну політику.

"Введення в РФ закону "Про іноземних агентів", що накладає обмеження на діяльність організацій, які отримують фінансування з-за кордону, стало для сектора некомерційних організацій (НКО) рівнозначним врученню "чорної мітки" - пише The Guardian.

Однак у випадку з громадською організацією "Комітет проти тортур", інцидент спровокував судовий процес, завдяки якому були викриті протиріччя в "самому серці" цього закону. Пред’являючи представникам КПП звинувачення в спробах змінити політику держави, прокурори були змушені звинуватити саму державу в застосуванні тортур, які є на території РФ протизаконними.

У суперечці про положеннях закону, КПП і суд загрузли в дискусії, часом спираючись на філософію про безнадійну ширину принципів, які лежать в основі закону; про те, що таке "державна політика" та "політична діяльність".

Засновник КПП Ігор Каляпін вказав на явну нелогічність звинувачення: "За логікою прокуратури, виходить, що російська державна політика передбачає тортури в стінах поліцейських відділень і приховування слідів катувань слідчими органами", - сказав він.

КПП був створений в 2000 році, його робота спрямована на підвищення обізнаності про тортури і принижує гідність, поводження з громадянами Росії. За словами самих організаторів, за останні 15 років було розслідувано більше 120 випадків жорстокого поводження та анульовано 655 незаконних судових рішень. Ці розгляди також призвели до того, що 107 посадових осіб правоохоронних органів були засуджені.

У грудні 2014 року, прокурор Нижегородської області Олег Панасенко, віддав розпорядження зареєструвати КПП в якості "іноземного агента", стверджуючи, що Комітет намагається змінити державну політику, поширюючи інформацію про свої кампанії і заходи.

Прокурор звинуватив правозахисників у підготовці та оприлюдненні "заяв, документів і звітів", в яких стверджується, що "тортури - це звичайне явище в російських виправних установах".

Він заявив, що поширення подібної інформації з боку правозахисної організація - спроба "привернути увагу і створити негативну громадську думку".

Звинувачення на адресу організації викликали цікавий правової парадокс: оскільки прокурор стурбований тим, що діяльність організації може вважатися такою, що підриває державну політику, отже, тортури і є державною політикою.

У суді Каляпіним було задане питання стороні звинувачення: "Яка державна політика щодо застосування тортур? Вона спрямована на викорінення цієї практики або на її поширення?".

Представники обвинувачення відповіли: "Звичайно ж, державна політика спрямована на викорінення тортур!"

Сторони витратили кілька годин на обговорення сенсу терміну "катування", і незабаром місцевий політолог Сергій Устінкін, був викликаний для дачі роз’яснень.

Висновок, зроблений Устінкіним, свідчив: "оскільки КПП займається захистом інтересів певної соціальної групи, він може вважатися організацією, яка веде політичну діяльність".

"Інтереси якої саме групи ми захищаємо ?," - уточнив Каляпін, розуміючи, що прокурор не може офіційно визнати жертв державних тортур окремою соціальною групою.

Устінкін спробував ухилитися від відповіді. "Враховуючи той факт, що ми всі зацікавлені в доказах того, що закони РФ представниками правоохоронних органів дотримуються, "Комітет проти тортур" виконує дуже важливу соціальну і правову функцію. Він захищає тих, хто постраждав від насильства, перебуваючи в руках силовиків", - заявив експерт.

Каляпін заперечив: "За вашими критеріями, наскільки я їх розумію, участь у політичній діяльності означає просування інтересів конкретної соціальної групи. Тобто ви говорите, що жертви тортур є окремою соціальною групою, правильно? "

"І так, і ні ... ну, скоріше так", - невпевнено відповів Устінкін.

Каляпін наполягав на тому, що ні прокуратура, ні спеціальні свідки не висунули переконливих доводів того, що "Комітет проти тортур" своїми розслідуваннями і діями на підтримку людей, які стали жертвами тортур, підриває державну політику.

Замість цього, він заявив, що дані доповіді Слідчого комітету Росії про застосування тортур не відповідають дійсності.

Тортури в Росії заборонені, проте у зводі Законів держави немає однозначного визначення цього поняття, і традиційно кримінальні справи порушуються за статтею 286 "Зловживання владою" і статтею 302 "Примушування до дачі показань".

За оцінками міжнародної організації "Amnesty International", жорстоке і принижуюче гідність поводження - звичайна практика в російських в’язницях і слідчих ізоляторах поліції.

Грунтуючись на зверненнях до КПП, Каляпін заявив, що російськими судами анульовано понад 700 незаконних постанов Слідчого комітету і прокуратури, які відмовилися порушувати кримінальні справи, пов’язані з тортурами. Тому він стверджує, що саме суди, а не "Комітет проти тортур" приймаючи рішення, підривають політику держави.

Більше 100 з рішень про скасування незаконних постанов були винесені в тому ж залі суду, де Каляпін захищав свою організацію: "Ми знаходимося саме в тому суді, який дає негативну оцінку діяльності прокурорів і слідчих органів", - заявив він.

Правозахисник також додав, що його організація працює не для того, щоб змінити політику держави, а щоб переконатися, що ця політика ефективно реалізована.

Однак, як він сам сказав, російські суди висунули йому ультиматум: "Або я перестану робити те, що я роблю, або суд визнає "Комітет проти тортур" винним на тій підставі, що я, як його глава, займаюся політикою. Це абсурд!".

Після того, як організація отримує статус "іноземного агента", їй доводиться боротися, щоб отримати необхідний доступ до урядовців і державних установ. НКО також повинні відзначати всі свої публікації та виступи сполученням "виконуємо функції іноземного агента".

За словами Каляпіна, "Комітет проти тортур" не зможе пережити таких обмежень, і, зрештою, правозахисна організація буде знищена.